поемка

ПОЕ́МКА, и, ж. Зменш. до пое́ма 2.

А дві мої поемки.. «з’їздили всю Польщу і Україну» і таки до мене вернулись в оригіналі, а друку так і не виділи (Л. Укр., V, 1956, 75);

// зневажл. Те саме, що пое́ма 2.

Значення в інших словниках

1. поемка — пое́мка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. поемка — -и, ж. Зменш. до поема 2). || зневажл. Те саме, що поема 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поемка — ПОЕ́МКА, и, ж. Зменш. до пое́ма 2. А дві мої поемки .. “з'їздили всю Польщу і Україну” і таки до мене вернулись в оригіналі, а друку так і не виділи [бачили] (Леся Українка); // зневажл. Те саме, що пое́ма 2.  Словник української мови у 20 томах
4. поемка — Поема, -ми ж. Поэма. Шевч. 214. ум. пое́мка. Желех.  Словник української мови Грінченка