гл. Питать. Молитвами душу поживляти. К. Гр. Кв. 11.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
поживляти —
поживля́ти дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
поживляти —
-яю, -яєш, недок., поживити, -живлю, -живиш; мн. поживлять; док., перех., рідко. Давати кому-небудь їжу; годувати. || Давати що-небудь необхідне, постачати чимсь потрібним для нормальної дії, функціонування; живити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
поживляти —
ПОЖИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОЖИВИ́ТИ, живлю́, жи́виш; мн. пожи́влять; док., рідко. 1. кого. Давати кому-небудь їжу; годувати. * Образно. Хоч за полушку, та поживиш душку (Номис); Молитвами душу поживляти (Сл. Б. Грінченка). 2. кого, що.
Словник української мови у 20 томах
поживляти —
ЖИВИ́ТИ (забезпечувати живі організми, окремі органи поживними речовинами), ПОЖИВЛЯ́ТИ рідше, ХАРЧУВА́ТИ рідше. Коріння (осокора) іще не вирване з землі, воно ще живить гілля свіжими соками (М. Руденко); Їх (квіточки) поживляє щоночі роса (П.
Словник синонімів української мови
поживляти —
ПОЖИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОЖИВИ́ТИ, живлю́, жи́виш; мн. пожи́влять; док., перех., рідко. Давати кому-небудь їжу; годувати. *Образно.
Словник української мови в 11 томах