поживляти
ПОЖИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОЖИВИ́ТИ, живлю́, жи́виш; мн. пожи́влять; док., рідко.
1. кого. Давати кому-небудь їжу; годувати.
* Образно. Хоч за полушку, та поживиш душку (Номис);
Молитвами душу поживляти (Сл. Б. Грінченка).
2. кого, що. Давати що-небудь необхідне, забезпечувати чимсь потрібним для нормальної дії, функціонування; живити.
Їх [квіточки] поживляє щоночі роса (П. Грабовський).
Словник української мови (СУМ-20)