1. Словник української мови у 20 томах

поживляти

ПОЖИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОЖИВИ́ТИ, живлю́, жи́виш; мн. пожи́влять; док., рідко.

1. кого. Давати кому-небудь їжу; годувати.

* Образно. Хоч за полушку, та поживиш душку (Номис);

Молитвами душу поживляти (Сл. Б. Грінченка).

2. кого, що. Давати що-небудь необхідне, забезпечувати чимсь потрібним для нормальної дії, функціонування; живити.

Їх [квіточки] поживляє щоночі роса (П. Грабовський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поживляти — поживля́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. поживляти — -яю, -яєш, недок., поживити, -живлю, -живиш; мн. поживлять; док., перех., рідко. Давати кому-небудь їжу; годувати. || Давати що-небудь необхідне, постачати чимсь потрібним для нормальної дії, функціонування; живити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поживляти — ЖИВИ́ТИ (забезпечувати живі організми, окремі органи поживними речовинами), ПОЖИВЛЯ́ТИ рідше, ХАРЧУВА́ТИ рідше. Коріння (осокора) іще не вирване з землі, воно ще живить гілля свіжими соками (М. Руденко); Їх (квіточки) поживляє щоночі роса (П. Словник синонімів української мови
  4. поживляти — ПОЖИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОЖИВИ́ТИ, живлю́, жи́виш; мн. пожи́влять; док., перех., рідко. Давати кому-небудь їжу; годувати. *Образно. Словник української мови в 11 томах
  5. поживляти — Поживля́ти, -ля́ю, -єш гл. Питать. Молитвами душу поживляти. К. Гр. Кв. 11. Словник української мови Грінченка