поживляти
ПОЖИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОЖИВИ́ТИ, живлю́, жи́виш; мн. пожи́влять; док., перех., рідко. Давати кому-небудь їжу; годувати.
*Образно. Хоч за полушку, та поживиш душку (Номис, 1864, № 10471);
// Давати що-небудь необхідне, постачати чимсь потрібним для нормальної дії, функціонування; живити.
Їх [квіточки] поживляє щоночі роса (Граб., І, 1959, 444).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поживляти — поживля́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- поживляти — -яю, -яєш, недок., поживити, -живлю, -живиш; мн. поживлять; док., перех., рідко. Давати кому-небудь їжу; годувати. || Давати що-небудь необхідне, постачати чимсь потрібним для нормальної дії, функціонування; живити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поживляти — ПОЖИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОЖИВИ́ТИ, живлю́, жи́виш; мн. пожи́влять; док., рідко. 1. кого. Давати кому-небудь їжу; годувати. * Образно. Хоч за полушку, та поживиш душку (Номис); Молитвами душу поживляти (Сл. Б. Грінченка). 2. кого, що. Словник української мови у 20 томах
- поживляти — ЖИВИ́ТИ (забезпечувати живі організми, окремі органи поживними речовинами), ПОЖИВЛЯ́ТИ рідше, ХАРЧУВА́ТИ рідше. Коріння (осокора) іще не вирване з землі, воно ще живить гілля свіжими соками (М. Руденко); Їх (квіточки) поживляє щоночі роса (П. Словник синонімів української мови
- поживляти — Поживля́ти, -ля́ю, -єш гл. Питать. Молитвами душу поживляти. К. Гр. Кв. 11. Словник української мови Грінченка