позавірчувати

Позавірчувати, -чую, -єш

гл. Обмотать замотать (во множествѣ). Жінки позавірчувані хустками чи намітками. Левиц. І. 330.

Значення в інших словниках

1. позавірчувати — позаві́рчувати дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. позавірчувати — -ую, -уєш, док., перех., діал. Пообмотувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позавірчувати — ПОЗАВІ́РЧУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що, діал. Пообмотувати.  Словник української мови у 20 томах
4. позавірчувати — ПОЗАВІ́РЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех., діал. Пообмотувати.  Словник української мови в 11 томах