позагонити

Позагонити, -ню, -ниш

гл. Загнать (многихъ). Позносили з возів, а воли позагонили у далекі льохи. Рудч. Ск. II. 146.

Значення в інших словниках

1. позагонити — позаго́нити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позагонити — див. позаганяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позагонити — ПОЗАГО́НИТИ див. позаганя́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. позагонити — загна́ти / заганя́ти (заго́нити) у моги́лу (до моги́ли, на той світ і т.ін.) кого. Довести до передчасної загибелі, прискорити чию-небудь смерть.  Фразеологічний словник української мови
5. позагонити — ПОЗАГО́НИТИ див. позаганя́ти.  Словник української мови в 11 томах