позастановляти

Позастановля́ти, -ля́ю, -єш

гл. = позаставляти. Пропив і худобу всю, позастановляв, що можна було. О. 1862. VI. 29.

Значення в інших словниках

1. позастановляти — позастановля́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позастановляти — ПОЗАСТАНОВЛЯ́ТИ див. позаставля́ти².  Словник української мови у 20 томах