1. Словник української мови Грінченка

позастановляти

Позастановля́ти, -ля́ю, -єш

гл. = позаставляти. Пропив і худобу всю, позастановляв, що можна було. О. 1862. VI. 29.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позастановляти — позастановля́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позастановляти — ПОЗАСТАНОВЛЯ́ТИ див. позаставля́ти². Словник української мови у 20 томах