Словник української мови Грінченка

позатикати

Позатика́ти, -ка́ю, -єш

гл.

1) Заткнуть (во множествѣ). Уші наче позатикані. Сим. 235.

2) Воткнуть, водрузить (во множествѣ). Позатикав прапорі. К. ЦН. 309.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. позатикати — позатика́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. позатикати — -аю, -аєш і рідко позатикувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Заткнути чимсь усе чи багато чого-небудь. Позатикати роти. 2》 розм. Устромити або засунути кудись усе чи багато чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позатикати — ПОЗАТИКА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ПОЗАТИ́КУВАТИ, ую, уєш, док., що. 1. Заткнути чимсь усе або багато чого-небудь. – Якмога швидше утікай [Енею]; Не становись, не оглядайся І уха [вуха] чим позатикай (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. позатикати — ПОЗАТИКА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ПОЗАТИ́КУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Заткнути чимсь усе або багато чого-небудь. — Якмога швидше утікай [Енею]; Не становись, не оглядайся І уха [вуха] чим позатикай (Котл.  Словник української мови в 11 томах