позатикати

позатика́ти

-аю, -аєш і рідко позатикувати, -ую, -уєш, док., перех.

1》 Заткнути чимсь усе чи багато чого-небудь. Позатикати роти.

2》 розм. Устромити або засунути кудись усе чи багато чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. позатикати — позатика́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. позатикати — ПОЗАТИКА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ПОЗАТИ́КУВАТИ, ую, уєш, док., що. 1. Заткнути чимсь усе або багато чого-небудь. – Якмога швидше утікай [Енею]; Не становись, не оглядайся І уха [вуха] чим позатикай (І.  Словник української мови у 20 томах
3. позатикати — ПОЗАТИКА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ПОЗАТИ́КУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Заткнути чимсь усе або багато чого-небудь. — Якмога швидше утікай [Енею]; Не становись, не оглядайся І уха [вуха] чим позатикай (Котл.  Словник української мови в 11 томах
4. позатикати — Позатика́ти, -ка́ю, -єш гл. 1) Заткнуть (во множествѣ). Уші наче позатикані. Сим. 235. 2) Воткнуть, водрузить (во множествѣ). Позатикав прапорі. К. ЦН. 309.  Словник української мови Грінченка