позбутися

Позбутися, -будуся, -дешся

гл.

1) Избавиться. Позбутись лиха. Рк. Левиц.

2) Потерять. І молодощів своїх, краси своєї, всього позбулася. Г. Барв. 276.

Значення в інших словниках

1. позбутися — позбу́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позбутися — див. позбуватися  Словник синонімів Вусика
3. позбутися — див. позбуватися I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. позбутися — ПОЗБУ́ТИСЯ див. позбува́тися¹.  Словник української мови у 20 томах
5. позбутися — позбу́тися вінка́. Втратити дівочу честь. — Що хочеш дам. Найкращу хустку привезу.— За вашу хустку не одна дівчина вінка позбулася (М. Стельмах). позбу́тися голови́. Загинути. Черниш думав про це.  Фразеологічний словник української мови
6. позбутися — ПОЗБУ́ТИСЯ кого, чого (звільнитися від когось, чогось небажаного, зайвого тощо), ПОЗБА́ВИТИСЯ, ПОЗБУ́ТИ кого, що, ЗБУ́ТИСЯ, ЗБУ́ТИ кого, що, ВІДБУ́ТИ кого, що, рідше, УСУ́НУТИ кого, що, ВИ́ЗВОЛИТИСЯ від кого-чого, ПОДОЛА́ТИ (ПОДОЛІ́ТИ рідко)...  Словник синонімів української мови
7. позбутися — Позбу́тися, -бу́дуся, -бу́дешся кого, чого  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. позбутися — ПОЗБУ́ТИСЯ див. позбува́тися¹.  Словник української мови в 11 томах