Словник української мови Грінченка

поззувати

Поззува́ти, -ва́ю, -єш

гл. Снять обувь (во множествѣ).

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. поззувати — поззува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. поззувати — ПОЗЗУВА́ТИ, ваю, ваєш, док., що. Познімати, поскидати взуття. На теплому піску дівчата поззували туфлі.  Словник української мови у 20 томах
  3. поззувати — Поззува́ти, -ва́ю, -ва́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)