позлазити

Позлазити, -зимо, -зите

гл.

1) Слѣзть (о многихъ). Декотрі позлазили вниз. Левиц. І. 90. Брати позлазили з дуба. Драг. 340.

2) Взлѣзть (о многихъ). Хлопці позлазили на дерева. Позлазим на дуба та переночуєм. Драг. 340.

Значення в інших словниках

1. позлазити — позла́зити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позлазити — -ить, -имо, -ите і позлізати, -ає, -аємо, -аєте, док. 1》 Злізти, спуститися вниз звідкись, з чого-небудь (про всіх чи багатьох). 2》 Відпасти, відвалитися в багатьох місцях, залишаючи ушкоджену або оголену поверхню чого-небудь. 3》 Піднятися, виповзти і...  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позлазити — ПОЗЛА́ЗИТИ, ить, имо, ите і ПОЗЛІЗА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте. док. 1. Злізти, спуститися вниз звідкись, з чого-небудь (про всіх або багатьох). Тугар Вовк і Мирослава позлазили з коней (І.  Словник української мови у 20 томах
4. позлазити — ПОЗЛА́ЗИТИ, ить, имо, ите і ПОЗЛІЗА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте. док. 1. Злізти, спуститися вниз звідкись, з чого-небудь (про всіх або багатьох). Тугар Вовк і Мирослава позлазили з коней (Фр.  Словник української мови в 11 томах