Словник української мови Грінченка

поз'їдати

Поз'їда́ти, -да́ю, -єш

гл.

1) Съѣсть (верхній слой, вершокъ у растенія) (во множествѣ). Вона в нас як кішка: сметанку з глечиків поз'їдає, вершечки поспиває. Харьк. у. Корова вскочила у садок і поз'їдала щепи молоденькі. Харьк. у.

2) Разъѣсть. Кайдани руки-ноги поз'їдали. АД. І. 94.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. поз'їдати — поз'їда́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. поз'їдати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 З'їсти все чи багато чого-небудь. || З'їсти верхній шар чого-небудь, верхню частину рослини і т. ін. 2》 Пошкодити, зіпсувати і т. ін. все чи багато чого-небудь (про комах, гризунів).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поз'їдати — ПОЗ'ЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. З'їсти все або багато чого-небудь. Що не було, все поз'їдали [троянці], Горілку всю повипивали, Як на вечері косарі (І.  Словник української мови у 20 томах