покарлючити

Покарлючити, -чу, -чиш

гл. Согнуть, искривить. Чого це тут дерева такі покарлючені? Харьк. у.

Значення в інших словниках

1. покарлючити — покарлю́чити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. покарлючити — -ить, док., перех., розм. Сильно зігнути, скорчити, викривити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покарлючити — ПОКАРЛЮ́ЧИТИ, ить, док., кого, що, розм. Сильно зігнути, скорчити, викривити. Легені розправиш – ноги покарлючить... Ноги розправиш – легені покарлючить... Туристи, одне слово! (Остап Вишня).  Словник української мови у 20 томах
4. покарлючити — ВИКРИВЛЯ́ТИ (робити що-небудь кривим, нерівним), СКРИ́ВЛЮВАТИ, СКРИВЛЯ́ТИ, КРИВИ́ТИ, ПЕРЕКРИВЛЯ́ТИ, ПЕРЕКРИ́ВЛЮВАТИ, ПЕРЕКО́ШУВАТИ, СКРУ́ЧУВАТИ рідше, ЛАМА́ТИ рідко. — Док.  Словник синонімів української мови
5. покарлючити — ПОКАРЛЮ́ЧИТИ, ить, док., перех., розм. Сильно зігнути, скорчити, викривити. Легені розправиш — ноги покарлючить… Ноги розправиш — легені покарлючить… Туристи, одне слово! (Вишня, І, 1956, 195).  Словник української мови в 11 томах