Значення в інших словниках
-
поквапний —
поква́пний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
поквапний —
див. КВАПЛИВИЙ.
Словник синонімів Караванського
-
поквапний —
-а, -е. 1》 Схильний квапитися; який поспішає зробити щось; якому властива квапливість, поспішність; поквапливий. 2》 Сповнений квапливості; в якому виявляється квапливість; який відбувається, виконується, робиться квапливо, з поспіхом; поквапливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
поквапний —
ПОКВА́ПНИЙ, а, е. 1. Схильний квапитися; який поспішає зробити щось; якому властива квапливість, поспішність; поквапливий. – Угри не поквапні помагати нам, хоч і їм самим грозить та сама навала (І. Франко); Підлетів на змиленім коні поквапний джура (Я.
Словник української мови у 20 томах
-
поквапний —
КВАПЛИ́ВИЙ (про людину — схильний поспішати, який надто поспішає, хапається), ПОСПІ́ШЛИВИЙ, ПОКВА́ПЛИВИЙ, ПОКВА́ПНИЙ, СКВАПЛИ́ВИЙ, СКВА́ПНИЙ, ХАПЛИ́ВИЙ, ПОХА́ПЛИВИЙ, СПІ́ШНИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
поквапний —
Поква́пний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
поквапний —
ПОКВА́ПНИЙ, а, е. 1. Схильний квапитися; який поспішає зробити щось; якому властива квапливість, поспішність; поквапливий. — Угри не поквапні помагати нам, хоч і їм самим грозить та сама навала (Фр.
Словник української мови в 11 томах