поквилити

Поквилити, -лю, -лиш

гл.

1) Поплакать.

2) Покричать (о нѣкоторыхъ звѣряхъ и птицахъ).

Значення в інших словниках

1. поквилити — поквили́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поквилити — -лю, -лиш, док. 1》 Плакати, жалібно стогнати якийсь час. 2》 Жалібно кричати якийсь час (про птахів і звірів).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поквилити — ПОКВИЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док. 1. Плакати, жалібно стогнати якийсь час. Постояв він [Антін] трохи, постояв, поквилив, потім прожогом кинувся до порога в куток, де стояли рогачі, кочерги, лопати й макогін, вхопив макогона (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
4. поквилити — ПОКВИЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док. 1. Плакати, жалібно стогнати якийсь час. 2. Жалібно кричати якийсь час (про птахів та звірів).  Словник української мови в 11 томах