Словник української мови Грінченка

покладний

Покла́дний, -а, -е

Запасной. Докладний гріш. Подольск. г. Покладні гроші. Шух. І. 51.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. покладний — покла́дний прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
  2. покладний — -а, -е, діал. 1》 Запасливий; ретельний, дбайливий. 2》 Відкладений про запас.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покладний — ПОКЛА́ДНИЙ, а, е, діал. 1. Запасливий; ретельний, дбайливий. Господарство в Балабухи велося погано; Балабуха не любив піклуватись ним, бо не був покладний чоловік (І. Нечуй-Левицький). 2. Відкладений про запас. – Знаєте що, отче Палладіє!...  Словник української мови у 20 томах
  4. покладний — ДБАЙЛИ́ВИЙ (який дбає, турбується про когось, щось), ТУРБО́ТЛИВИЙ, КЛОПІТЛИ́ВИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ДБА́ЛИЙ розм., ДБА́ЙНИЙ діал.; БЕ́РЕЖНИЙ, КУКІ́БЛИВИЙ діал., КУКІ́БНИЙ діал., ПАЗОВИ́ТИЙ діал., ПОКЛА́ДНИЙ діал. (який уміє берегти, зберігати щось).  Словник синонімів української мови
  5. покладний — ПОКЛА́ДНИЙ, а, е, діал. 1. Запасливий; ретельний, дбайливий. Господарство в Балабухи велося погано; Балабуха не любив піклуватись ним, бо не був покладний чоловік (Н.-Лев., III, 1956, 123). 2. Відкладений про запас. — Знаєте що, отче Палладіє!...  Словник української мови в 11 томах