покладний
ПОКЛА́ДНИЙ, а, е, діал.
1. Запасливий; ретельний, дбайливий.
Господарство в Балабухи велося погано; Балабуха не любив піклуватись ним, бо не був покладний чоловік (Н.-Лев., III, 1956, 123).
2. Відкладений про запас.
— Знаєте що, отче Палладіє! От чорноризці мають покладні гроші й держать їх дурнісінько під спудом, у скринях (Н.-Лев., III, 1956, 380).
Словник української мови (СУМ-11)