поклик

По́клик, -ку

м. Зовъ, кличъ; воззваніе. К. ХП. 14. Мертве нехотя устає на чарівницький поклик з домовини. К. ЧР. 217.

Значення в інших словниках

1. поклик — виклик – заклик – поклик Збігаються у значенні “прохання, вимога прийти, з’явитися кудись”, але виклик має відтінок переважно офіційний. Виклик до прокуратури. Заклик і поклик передають також зміст “те, що кличе до чогось”. Заклик (поклик) сурми.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. поклик — по́клик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. поклик — Виклик, заклик, р. клик; ПОЕТ. відозва, гасло, с. наказ, команда; ФР. звук, крик, вигук; (до чого) покликання, потяг, нахил.  Словник синонімів Караванського
4. поклик — -у, ч. 1》 Прохання, запрошення або вимога прийти, з'явитися куди-небудь і т. ін. || перен. Притягальна сила чого-небудь. За покликом душі. 2》 Прохання або вимога діяти певним чином, взяти участь у чому-небудь. || Заклик, відозва, гасло.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. поклик — ПО́КЛИК, у, ч. 1. Прохання, запрошення або вимога прийти, з'явитися куди-небудь і т. ін. Це наче з-під землі донісся до неї глухий Ониськів поклик: – Явдохо! Явдохо!...  Словник української мови у 20 томах
6. поклик — за по́кликом се́рця. Відповідно до своїх прагнень, бажань, почуттів і т. ін. Серед робітників (80-х років XX ст.) народився чудовий рух — наставництво. Кадрові виробничники з власної волі, за покликом серця навчають молодь працелюбності, майстерності (З газети).  Фразеологічний словник української мови
7. поклик — ВИ́ГУК (голосно вигукнуте слово, фраза або звук, який передає певне почуття), ВИ́КРИК, О́КЛИК, КРИК, ПО́КРИК, О́КРИК, ПО́КЛИК, ПО́ГУК. Назустріч підносяться очі й обличчя. Захоплені вигуки (М. Бажан); Без радісних співів і викриків..  Словник синонімів української мови
8. поклик — ПО́КЛИК, у, ч. 1. Прохання, запрошення або вимога прийти, з’явитися куди-небудь і т. ін. Це наче з-під землі донісся до неї глухий Ониськів поклик: — Явдохо! Явдохо!...  Словник української мови в 11 томах