поклопотатися

Поклопота́тися, -чу́ся, -чешся

гл. Позаботиться. Робитимеш не для кого, як для себе; любо буде й поклопотатись. МВ. І. 30.

Значення в інших словниках

1. поклопотатися — поклопота́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поклопотатися — -очуся, -очешся, док. 1》 Клопотатися (у 1 знач.) якийсь час. 2》 про кого – що, за кого – що, а також із спол. щоб. Виявити турботу, подбати про кого-, що-небудь. || за кого – що, перед ким, а також із спол. щоб. Попросити за кого-небудь, домогтися влаштування якоїсь справи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поклопотатися — ПОКЛОПОТА́ТИСЯ, очу́ся, о́чешся, док. 1. Клопотатися (у 1 знач.) якийсь час. – Робитимеш не для кого, як для себе; любо буде й поклопотатись (Марко Вовчок); І яке воно тобі те щастя здасться, коли до всього я сама своїх рук не доложу...  Словник української мови у 20 томах
4. поклопотатися — ПРОСИ́ТИ що, чого, про що, з інфін., із спол. щоб, заст. о(об) чім, діал. о що (звертатися з проханням до когось; спонукати кого-небудь щось зробити), ПРОХА́ТИ, ПРОСИ́ТИСЯ з інфін.  Словник синонімів української мови
5. поклопотатися — ПОКЛОПОТА́ТИСЯ, очу́ся, о́чешся, док. 1. Клопотатися (у 1 знач.) якийсь час. — Робитимеш не для кого, як для себе; любо буде й поклопотатись (Вовчок, І, 1955, 22); І яке воно тобі те щастя здасться, коли до всього я сама своїх рук не доложу...  Словник української мови в 11 томах