поклоччити
Покло́ччити, -чу, -чиш
гл. — прядіво. Порвать коноплю при мятьѣ и обратить ее въ паклю. Богодух. у.
Словник української мови ГрінченкаПокло́ччити, -чу, -чиш
гл. — прядіво. Порвать коноплю при мятьѣ и обратить ее въ паклю. Богодух. у.
Словник української мови Грінченка