покоростявіти

Покоро́стявіти, -вію, -єш

гл.

1) Заболѣть чесоткой.

2) Покорявѣть, сдѣлаться шероховатымъ, пятнистымъ (о кожѣ человѣка или растенія). Кавуни покоростявіли. Лебед. у. Чогось картопля наша покоростявіла. Черниг. у.

Значення в інших словниках

1. покоростявіти — покоро́стявіти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. покоростявіти — -іє, -іємо, -ієте, док., розм. 1》 Захворіти на коросту (про всіх чи багатьох). 2》 Вкритися плямами (про хворі рослини).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покоростявіти — ПОКОРО́СТЯВІТИ, іє, іємо, ієте, док., розм. 1. Захворіти на коросту (про всіх або багатьох). Та ще й нещастя таке вкинулось – всі коні в селі покоростявіли (А. Іщук). 2. Вкритися плямами (про хворі рослини). Чогось картопля наша покоростявіла (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
4. покоростявіти — ПОКОРО́СТЯВІТИ, іє, іємо, ієте, док., розм. 1. Захворіти на коросту (про всіх або багатьох). Та ще й нещастя таке вкинулось — всі коні в селі покоростявіли (Іщук, Вербівчани, 1961, 96). 2. Вкритися плямами (про хворі рослини). Чогось картопля наша покоростявіла (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах