покотило

Покотило, -ла

с. Большой горшокъ. Варить борщ у такому покотилі, як відро. Ком. II. № 235.

Значення в інших словниках

1. покотило — -а, с. Великий горщик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. покотило — ПОКОТИ́ЛО, а, с. Великий горщик. Покот-покотило, горох молотило (Номис).  Словник української мови у 20 томах
3. покотило — Покоте́[и́]ло, -ла, -лу; -те́[и́]ла, -те́[и́]л  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)