покотило ПОКОТИ́ЛО, а, с. Великий горщик. Покот-покотило, горох молотило (Номис). Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках покотило — -а, с. Великий горщик. Великий тлумачний словник сучасної мови покотило — Покоте́[и́]ло, -ла, -лу; -те́[и́]ла, -те́[и́]л Правописний словник Голоскевича (1929 р.) покотило — Покотило, -ла с. Большой горшокъ. Варить борщ у такому покотилі, як відро. Ком. II. № 235. Словник української мови Грінченка