Значення в інших словниках покотело — -а, с. Дерев'яне чи металеве кружало. Великий тлумачний словник сучасної мови покотело — Покоте́[и́]ло, -ла, -лу; -те́[и́]ла, -те́[и́]л Правописний словник Голоскевича (1929 р.) покотело — Покоте́ло, -ла с. Кружокъ (деревянный, металлическій). Мов покотело червоніє крізь хмару — сонце занялось. Шевч. (КС. 1885. ІІІ. 521). Словник української мови Грінченка