покотело

Покоте́[и́]ло, -ла, -лу; -те́[и́]ла, -те́[и́]л

Значення в інших словниках

1. покотело — -а, с. Дерев'яне чи металеве кружало.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. покотело — ПОКОТЕ́ЛО, а, ч. Дерев'яне чи металеве кружало.  Словник української мови у 20 томах
3. покотело — Покоте́ло, -ла с. Кружокъ (деревянный, металлическій). Мов покотело червоніє крізь хмару — сонце занялось. Шевч. (КС. 1885. ІІІ. 521).  Словник української мови Грінченка