1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

покотело

Покоте́[и́]ло, -ла, -лу; -те́[и́]ла, -те́[и́]л

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покотело — -а, с. Дерев'яне чи металеве кружало. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. покотело — ПОКОТЕ́ЛО, а, ч. Дерев'яне чи металеве кружало. Словник української мови у 20 томах
  3. покотело — Покоте́ло, -ла с. Кружокъ (деревянный, металлическій). Мов покотело червоніє крізь хмару — сонце занялось. Шевч. (КС. 1885. ІІІ. 521). Словник української мови Грінченка