покотило

ПОКОТИ́ЛО, а, с.

Великий горщик.

Покот-покотило, горох молотило (Номис).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покотило — -а, с. Великий горщик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. покотило — Покоте́[и́]ло, -ла, -лу; -те́[и́]ла, -те́[и́]л Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. покотило — Покотило, -ла с. Большой горшокъ. Варить борщ у такому покотилі, як відро. Ком. II. № 235. Словник української мови Грінченка