1. Словник української мови у 20 томах

покотиполе

ПОКОТИ́ПО́ЛЕ, я, с., бот.

Те саме, що перекоти́по́ле.

Восени ми тряслись в таратайці в село; Вже на нивах нічого тоді не було, Тільки що покотиполе вітром несло (А. Метлинський);

* У порівн. – У других хоч родина є, втіха якась у житті, а сирота – мов те покотиполе, що вітер жене по степу, відірвавши від корінця... (М. Коцюбинський);

І вітри, і дощі проходили повз мене, Лунали голоси з низин і з верховин, .. А я, сучасності короткозорий син, Котився по життю глухим покотиполем (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покотиполе — покоти́по́ле іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. покотиполе — -я, с., бот. Те саме, що перекотиполе. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покотиполе — ПЕРЕКОТИ́ПО́ЛЕ (трав'янисті або напівчагарникові рослини, які після достигання плодів відриваються від кореня і перекочуються на значні відстані, розносячи своє насіння), ПОКОТИ́ПОЛЕ, ПЕРЕКАТУ́Н розм., КАТУ́Н розм. Словник синонімів української мови
  4. покотиполе — ПОКОТИ́ПО́ЛЕ, я, с., бот. (Gypsophila paniculata L.). Те саме, що перекоти́по́ле. Восени ми тряслись в таратайці в село; Вже на нивах нічого тоді не було, Тільки що покотиполе вітром несло (Укр. поети-романтики.., 1968, 143); *У порівн. Словник української мови в 11 томах