покотиполе

ПЕРЕКОТИ́ПО́ЛЕ (трав'янисті або напівчагарникові рослини, які після достигання плодів відриваються від кореня і перекочуються на значні відстані, розносячи своє насіння), ПОКОТИ́ПОЛЕ, ПЕРЕКАТУ́Н розм., КАТУ́Н розм.; ПІДЧІ́С, ЛЕЩИ́ЦЯ, СПА́РЖА, ЗА́ЯЧИЙ ХОЛОДО́К розм., ШПАРА́ГИ діал. (народні назви). Легкі кульки перекотиполя лежали там, де вчора забув їх, засинаючи, веселий степовий вітер (З. Тулуб); Вже на нивах нічого тоді не було. Тільки що покотиполе вітром несло (А. Метлинський); Старшина-мінер Стурчак спершу присів.., розхилив кущ заячого холодку і щось довго та прискіпливо вивчав (В. Логвиненко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покотиполе — покоти́по́ле іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. покотиполе — -я, с., бот. Те саме, що перекотиполе. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покотиполе — ПОКОТИ́ПО́ЛЕ, я, с., бот. Те саме, що перекоти́по́ле. Восени ми тряслись в таратайці в село; Вже на нивах нічого тоді не було, Тільки що покотиполе вітром несло (А. Метлинський); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  4. покотиполе — ПОКОТИ́ПО́ЛЕ, я, с., бот. (Gypsophila paniculata L.). Те саме, що перекоти́по́ле. Восени ми тряслись в таратайці в село; Вже на нивах нічого тоді не було, Тільки що покотиполе вітром несло (Укр. поети-романтики.., 1968, 143); *У порівн. Словник української мови в 11 томах