покохати
Покоха́ти, -ха́ю, -єш
гл.
1) Полюбить. Чуб. V. 196. Щиро покохала його наша гордовата Катря. МВ. І. 139.
2) Выростить, взлелѣять. Як би йому воля, то б він які роги покохав. Ном. № 10208.
Словник української мови ГрінченкаПокоха́ти, -ха́ю, -єш
гл.
1) Полюбить. Чуб. V. 196. Щиро покохала його наша гордовата Катря. МВ. І. 139.
2) Выростить, взлелѣять. Як би йому воля, то б він які роги покохав. Ном. № 10208.
Словник української мови Грінченка