Значення в інших словниках
-
покуняти —
покуня́ти дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
покуняти —
-яю, -яєш, док., розм. Куняти якийсь час.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
покуняти —
ПОКУНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., розм. Куняти якийсь час. Понапували вівці .. Стирлували їх в холодку під вербами. Дід чабан і сам приліг покуняти (А. Головко); Час пізній, ніч коротка, то треба ж хоч трохи покуняти (М. Чабанівський).
Словник української мови у 20 томах
-
покуняти —
ПОКУНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., розм. Куняти якийсь час. Понапували вівці .. Стирлували їх в холодку під вербами. Дід чабан і сам приліг покуняти (Головко, II, 1957, 245); Час пізній, ніч коротка, то треба ж хоч трохи покуняти (Чаб., Балкан. весна, 1960, 296).
Словник української мови в 11 томах