Словник української мови Грінченка

покусати

Покуса́ти, -са́ю, -єш

гл. Покусать. Собаки злі, покусають. Шевч. 83.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. покусати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Укусити багатьох, у багатьох місцях; скусати (все чи багато чого-небудь). 2》 Захопивши зубами, стиснути, прикусити кілька разів. 3》 Розкусити все чи багато чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. покусати — покуса́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. покусати — ПОКУСА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Укусити багатьох, у багатьох місцях; скусати (все або багато чого-небудь). Вже й сама [мати] злякалася, почувши про собак, і стала кругом оглядати, чи не покусали де, чи не порвали де... (Г.  Словник української мови у 20 томах
  4. покусати — КУСА́ТИ (ранити зубами, жалом, хоботком тощо); ГРИ́ЗТИ (сильно хапати зубами; сильно жалити); ПРОКУ́ШУВАТИ (зубами наскрізь); ЗАКУ́ШУВАТИ (здавлювати, захоплюючи зубами); ЖАЛИ́ТИ, ТЯ́ТИ (ТНУ́ТИ), ШПИГА́ТИ, ЖИГА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. покусати — ПОКУСА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Укусити багатьох, у багатьох місцях; скусати (все або багато чого-небудь). Вже й сама [мати] злякалася, почувши про собак, і стала кругом оглядати, чи не покусали де, чи не порвали де… (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах