покусати
ПОКУСА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що.
1. Укусити багатьох, у багатьох місцях; скусати (все або багато чого-небудь).
Вже й сама [мати] злякалася, почувши про собак, і стала кругом оглядати, чи не покусали де, чи не порвали де... (Г. Квітка-Основ'яненко);
Бджоли покусали їй [Оришці] і вид, і руки, і литки (І. Нечуй-Левицький).
2. Захопивши зубами, стиснути, прикусити кілька разів.
Вона в одну мить пригладила обома долонями щоки і разом з тим покусала свої сині губи (І. Нечуй-Левицький);
Коли Каргат і Ганна Іванівна розлучились, він [Частій] замислено покусав собі палець, думаючи приблизно так, як за хвилину до того думав Васюта (Ю. Шовкопляс).
3. Розкусити все або багато чого-небудь.
За ваш, мамо, подарунок спасибі вам, – дякував Іван. – Горіхи ми покусали колективно (Я. Качура).
Словник української мови (СУМ-20)