полатати
Полатати, -та́ю, -єш
гл.
1) Починить, положить заплаты. Хлопець у свитині полатаній. Шевч. 176.
2) — боки. Побить, отколотить. Кийом боки полатали. Грин. III. 620.
Словник української мови ГрінченкаПолатати, -та́ю, -єш
гл.
1) Починить, положить заплаты. Хлопець у свитині полатаній. Шевч. 176.
2) — боки. Побить, отколотить. Кийом боки полатали. Грин. III. 620.
Словник української мови Грінченка