полатати
ПОЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш, кого, що.
1. Док. до лата́ти¹.
Купила полотна, пошила йому сорочки, полатала йому одежу, причепурила його (І. Нечуй-Левицький);
Справді дах виглядав дивно, так як би хто чорний дірявий капелюх полатав білим полотном зверху (О. Маковей);
Вої добре перевірили щогли й реї, полатали старі кропив'яні вітрила, пошили нові (С. Скляренко);
П'яного шляхтича Домейко полатав Своєю шаблею (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).
2. док., перен., розм. Зробити хірургічну операцію.
– Раз Людмила Олексіївна тебе полатала, як новенький будеш. Нога буде, як з вітрини (А. Хижняк).
◇ Лата́ти (зала́тувати) / полата́ти (залата́ти) дірки́ (ді́ри, ді́рку, діру́) див. лата́ти¹;
(1) Полата́ти зли́дні (убо́гість, убо́жество і т. ін.) – налагодити чиї-небудь фінансові справи.
Що генеральша придбала, те й уплило за дочками. Треба, значить, знову складати, своє убожество полатати (Панас Мирний);
(2) Полата́ти ли́тки кому, жарт. – покусати (про собак).
[Прокіп Свиридович:] Піймай, Химко, собаку та прив'яжи на ланцюг, щоб часом не кинулась на кого та не полатала литок (М. Старицький);
[Старшина:] А клятий рябий пес трохи литок не полатав начальникові (М. Кропивницький);
(3) Полата́ти (облата́ти) / лата́ти бо́ки (рідко ре́бра) кому:
а) (перев. чим і без дод.) сильно побити кого-небудь.
– Козацтво тепер стоятиме усі в одно; полатають нам боки, та з тим і додому вернемось (П. Куліш);
– Як побачу тебе ще раз коло Василини, то так полатаю тобі ребра оцими кулаками, що ти й додому не дійдеш (І. Нечуй-Левицький);
Мене виганяють, києм боки облатають (Сл. Б. Грінченка);
б) карати кого-небудь.
Тепер мені погуляти, заки мені споки. Та й заки мі лиха доля не латає боки (Коломийки);
Сидоров мовив твердо: – Любителям веселенького життя треба одразу облатати боки (з газ.);
(4) Полата́ти штани́ (жупа́н, капта́н і т. ін.) кому:
а) покусати кого-небудь (про собак).
Повертався парубок від дівки пізно, собаки напали і штани полатали (з переказу);
б) сильно побити кого-небудь.
– Чуєш, корчмарю, опришки чекають. Як маєш гроші, то давай сюди, бо відберуть та ще й каптан тобі полатають (з казки).
Словник української мови (СУМ-20)