Словник української мови Грінченка

полонь

Поло́нь, -ні

ж.

1) = полон. Не дай, Спасе, у неволю, у полонь мені упасти. К. Псал.

2) = полин. Вх. Лем. 453.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. полонь — -і, ж. 1》 заст. Полон. 2》 зах. Полин.  Великий тлумачний словник сучасної мови