Словник української мови Грінченка

полон

Поло́н, -ну

м.

1) Плѣнъ. Чи її убито, чи в полон занято. Чуб. V. 628.

2) Плѣнные. Татарове полон женуть: один полон з жіночками, другий полон з дівочками. н. п. Там татари полон ділят. АД. І. 75.

3) Родъ насѣкомаго. Вх. Пч. І. 8. ЕЗ. V. 82. Bibio. Вх. Пч. II. 26.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. полон — (захоплення ворога) полонення, неволя, заст. ясир.  Словник синонімів Полюги
  2. полон — див. неволя  Словник синонімів Вусика
  3. полон — [полон] -ну, м. (ў) -н'і, мн. -ние, -н'іў  Орфоепічний словник української мови
  4. полон — -у, ч. 1》 Відсутність свободи, неволя, в яку потрапляє хто-небудь, захоплений противником під час воєнних дій; перебування в такому стані. Брати у полон. 2》 перен. Залежність від кого-, чого-небудь, підпорядкованість комусь, чомусь; перебування в такому стані. 3》 збірн., заст. Полонені.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. полон — поло́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  6. полон — ПОЛО́Н, у, ч. 1. Відсутність свободи, неволя, в яку потрапляє хто-небудь, захоплений противником під час воєнних дій; перебування в такому стані. Місто взято, цар в полоні. Що за славна перемога!...  Словник української мови у 20 томах
  7. полон — єги́петський поло́н; єги́петська нево́ля, книжн. Важке, нужденне, підневільне життя. І знов настав єгипетський полон, та не в чужій землі, а в нашій власній (Леся Українка); — Роз’єднаність і хатокрайство тримають нас, Іване, в єгипетському полоні шляхти та єзуїтів (Валерій Шевчук).  Фразеологічний словник української мови
  8. полон — ПОЛО́Н (стан захоплених противником під час воєнних дій), ПОЛОНЕ́ННЯ рідше, БРАН заст., поет., ЯСИ́Р іст. — Наш гість, ..здається, довго перебував у полоні. В якому полоні ви були, пане? — В турецькому (Вал.  Словник синонімів української мови
  9. полон — Поло́н, -ну, -нові, в -ні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. полон — ПОЛО́Н, у, ч. 1. Відсутність свободи, неволя, в яку потрапляє хто-небудь, захоплений противником під час воєнних дій; перебування в такому стані. Місто взято, цар в полоні. Що за славна перемога! (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах