полон
поло́н
-у, ч.
1》 Відсутність свободи, неволя, в яку потрапляє хто-небудь, захоплений противником під час воєнних дій; перебування в такому стані. Брати у полон.
2》 перен. Залежність від кого-, чого-небудь, підпорядкованість комусь, чомусь; перебування в такому стані.
3》 збірн., заст. Полонені.
Великий тлумачний словник сучасної української мови