полотенце

Полотенце, -ця

с.

1) ум. отъ полотно. КС. 1884. V. 175. Полотенця на станок лянного. Мкр. Н. 38.

2) Часть мере́жки. см. мережка 1. (Залюбов.).

3) Плавательная перепонка. Мнж. 189. Вх. Пч. І. 15.

4) Клинокъ косы. Желех. ум. полотенечко.

Значення в інших словниках

1. полотенце — див. рушник  Словник синонімів Вусика
2. полотенце — -я, с. 1》 Те саме, що полотно 1). 2》 Частина мережки, що являє собою широку смугу ажурного візерунка та розділяє групи дірочок у ньому. 3》 Перетинка на лапці водоплавного птаха. 4》 спец. Зменш.-пестл. до полотно 6).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. полотенце — ПОЛОТЕ́НЦЕ, я, с. 1. Те саме, що полотно́ 1. [Маруся (перебиває):] Ось годі, мамо, а то ви будете тут плакатись, а в городі чиїсь свині вбілять ваше полотенце (С. Васильченко); – Попрядуть люди, погнити не дадуть [прядиву].  Словник української мови у 20 томах
4. полотенце — Полоте́нце, -нця, -нцю; -те́нця, -нець  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. полотенце — ПОЛОТЕ́НЦЕ, я, с. 1. Те саме, що полотно́ 1. [Маруся (перебиває):] Ось годі, мамо, а то ви будете тут плакатись, а в городі чиїсь свині вбілять ваше полотенце (Вас., III, 1960, 82); — Попрядуть люди, погнити не дадуть [прядиву].  Словник української мови в 11 томах