Словник української мови Грінченка

полягати

Полягати, -га́ю, -єш

гл.

1) Ложиться. Чорна хмара полягає, милий милу покидає. Чуб. V. 399. Косарі косять, а трава полягає. Чуб. V. 518.

2) Лечь (о многихъ). Ввесь день весело прогуляли, і п'яні спати полягали. Котл. Полягайте, то оддишемо трохи. Рудч. Ск. І. 92.

3) О хлѣбахъ: вылечь. Ой вернітеся ж, милеє браття, — вже жита поспівають! — «Не вернемся, вже не вернемся, хоч нехай полягають». Грин. III. 601.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. полягати — (- пашню) вилягати; (під косою) падати; (від реготу) лягати; тлк. 3 ос. ІД. (в тому) зводитись до; док. ПОЛЯГТИ, (в бою) загинути, лягти кістьми <�трупом, головою, головами>; (з ч. не <- славу>) не померкнути, не зникнути.  Словник синонімів Караванського
  2. полягати — I -аю, -аєш, недок., полягти, -ляжу, -ляжеш, док. 1》 тільки 3 ос. Нахилятися стеблом до землі (про злакові, городні та інші рослини); вилягати. || на що і без додатка. Падати зрубаним, зрізаним (про рослини, дерева і т. ін.). 2》 тільки док., перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. полягати — поляга́ти 1 дієслово недоконаного виду нахилятися стеблом до землі — про рослини поляга́ти 2 дієслово доконаного виду прийняти лежаче положення — про всіх або багатьох поляга́ти 3 дієслово недоконаного виду зводитися до чогось, мати своєю суттю щось  Орфографічний словник української мови
  4. полягати — ПОЛЯГА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПОЛЯГТИ́, ля́жу, ля́жеш, док. 1. тільки 3 ос. Нахилятися стеблом до землі (про злакові, городні та ін. рослини); вилягати. Нові сорти озимої пшениці мають більш високу потенціальну продуктивність і менше полягають (з наук.  Словник української мови у 20 томах
  5. полягати — ВИ́ЛЯГТИ (про траву, злакові тощо — нахилитися стеблами до землі під впливом своєї ваги, дощу, вітру та ін.), ПОЛЯГТИ́, ПОНИ́КНУТИ. — Недок.: виляга́ти, поляга́ти, поника́ти. Вилягли в полі хліба, хліборобства гине надія (М.  Словник синонімів української мови
  6. полягати — ПОЛЯГА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПОЛЯГТИ́, ля́жу, ля́жеш, док. 1. тільки 3 ос. Нахилятися стеблом до землі (про злакові, городні та ін. рослини); вилягати.  Словник української мови в 11 томах