полягати
(- пашню) вилягати; (під косою) падати; (від реготу) лягати; тлк. 3 ос. ІД. (в тому) зводитись до; док. ПОЛЯГТИ, (в бою) загинути, лягти кістьми <�трупом, головою, головами>; (з ч. не <- славу>) не померкнути, не зникнути.
Практичний словник синонімів української мови