Словник української мови Грінченка

помежно

Поме́жно

нар. = помеженно. Жили вони сусідами. У жодного був гарний садок і огород і притулювались вони один до другого помежно. Чуб. II. 658.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. помежно — див. близько  Словник синонімів Вусика
  2. помежно — присл. Суміжно.  Великий тлумачний словник сучасної мови