помежно

Поме́жно

нар. = помеженно. Жили вони сусідами. У жодного був гарний садок і огород і притулювались вони один до другого помежно. Чуб. II. 658.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помежно — див. близько Словник синонімів Вусика
  2. помежно — присл. Суміжно. Великий тлумачний словник сучасної мови