1. Словник української мови Грінченка

помежувати

Помежувати, -жую, -єш

гл. Размежевать (во множествѣ). Ой помежували степи запорозькі і козацькі славні луки. О. 1861. VIII. 101.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помежувати — помежува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. помежувати — -ую, -уєш. Док. до межувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помежувати — ПОМЕЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш. Док. до межува́ти 1. * Образно. – Що ж, коли їх доля так помежувала: одному дала багато, а другому – нічого... (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  4. помежувати — ПОМЕЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш. Док. до межува́ти 1. *Образно. — Що ж, коли їх доля так помежувала: одному дала багато, а другому — нічого… (Мирний, II, 1954, 252). Словник української мови в 11 томах