Значення в інших словниках
-
помести —
помести́ дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
помести —
[помеисти] -еиту, -еитеш, -еитеимо, -еитеите; мин. поум'іў, -меила; нак. -еити, -еит'іт'
Орфоепічний словник української мови
-
помести —
-ету, -етеш, док. 1》 перех. і без додатка. Почати мести. 2》 неперех., перен., розм. Швидко побігти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
помести —
ПОМЕСТИ́, ету́, ете́ш, док. 1. що і без дод. Почати мести. Помести мітлою. 2. перен., розм. Почати швидко рухатися. – Запряжешся у свої санчата та й, присвистуючи, пометеш з гори у долину (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
-
помести —
ПОБІ́ГТИ, КИ́НУТИСЯ, МЕТНУ́ТИСЯ, МЕТНУ́ТИ рідше, МАЙНУ́ТИ, ПОМЧА́ТИ підсил., ПОМЧА́ТИСЯ підсил. рідше, ПОНЕСТИ́СЯ підсил., ПОЛЕТІ́ТИ підсил., ПОЛИ́НУТИ підсил., ПОРИ́НУТИ розм., ПОГНА́ТИ розм., ПОГНА́ТИСЯ розм., ДРЕМЕНУ́ТИ розм., ЧКУРНУ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
помести —
ПОМЕСТИ́, ету́, ете́ш, док. 1. перех. і без додатка. Почати мести. 2. неперех., перен., розм. Швидко побігти. — Запряжешся у свої санчата та й, присвистуючи, пометеш з гори у долину (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 112).
Словник української мови в 11 томах