помутитися

Помути́тися, -чуся, -тишся

гл.

1) = скаламутитися.

2) Помрачиться въ разсудкѣ. Христя прикро на матір дивилася, думаючи, чи не помутилася бува. Мир. Пов. І. 171.

Значення в інших словниках

1. помутитися — помути́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. помутитися — -иться, док. 1》 Стати нечистим, непрозорим; скаламутитися. || Стати темним або невидимим, затемненим чим-небудь; потьмаритися. 2》 Стати невиразним, розгубленим (про очі, погляд і т. ін.). 3》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. помутитися — ПОМУТИ́ТИСЯ, и́ться, док. 1. Стати нечистим, непрозорим; скаламутитися. Помутилось синє море, Небо хмариться прозоре (Л. Первомайський); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
4. помутитися — світ (в оча́х (пе́ред очи́ма)) тьма́риться (темні́є, ме́ркне, му́титься) / потьма́ри́вся (потемні́в, поме́рк, помути́вся). 1. кому і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані запаморочення, втрачає чіткість сприйняття дійсності (від удару, болю і т. ін.).  Фразеологічний словник української мови
5. помутитися — ЗБОЖЕВО́ЛІТИ (стати психічно хворим, божевільним), СПРИЧИНИ́ТИСЯ розм., ОДУРІ́ТИ розм., СТЕРЯ́ТИСЯ розм., ЗВИХНУ́ТИСЯ розм., СКРУТИ́ТИСЯ розм., НАВІДИ́ТИСЯ діал., ЗВАР'Я́ТІТИ діал., ЗВАРІЮВА́ТИ (ЗВАР'ЮВА́ТИ) діал.  Словник синонімів української мови
6. помутитися — ПОМУТИ́ТИСЯ, и́ться, док. 1. Стати нечистим, непрозорим; скаламутитися. Помутилось синє море, Небо хмариться прозоре (Перв., Райдуга.., 1960, 105); *Образно.  Словник української мови в 11 томах