поміст
Поміст, мо́сту
м. Полъ деревянный. Сим. 2. Шух. І. 93. А в нашого Галайди хата на помості. Шевч. 209. Дожидайся мене, серденятко моє, гей та до себе в гості, як виросте в тебе трава на помості. Мет. 23. У дівчини чорнявої ввесь двір на помості. Мет. 90. Як шкваркне об поміст. Мнж. 7.
Словник української мови Грінченка